Вирішив проаналізувати певну тему, яка без сумніву актуальна для кожного з нас. Ця стаття - не виклик, і не є спробою вказувати іншим що їм робити. Просто мене цікавлять ваші думки щодо цього. Поділіться будь ласка, хто що думає. Чому пишу українською? Бо бачу щось наш Форейн Секшен трохи заглух. Хочеться трохи його відновити.
Інтернет залежність: звичка чи хвороба? Досягнення науково - технічного прогресу змінюють навколишній світ. Ці зміни можуть носити позитивний чи негативний характер, але вони завжди незворотні. Так з появою Інтернету людство вступило на новий етап розвитку цивілізації. Інтернет проник в усі сфери життя. Спілкування, навчання, розваги, фінансові операції та інше – все це вже неможливо уявити без Інтернету. Якщо третину життя ми проводимо у сні, то половину того, що залишилося – багато хто в онлайні. Останнім часом це вилилося в проблему, яку психологи безапеляційно називають «Інтернет – залежність». Що ж це таке і коли саме захоплення переростає у залежність? Де та межа, переступивши яку ми стаємо заложниками павутиння?
Офіційна медицина визначає Інтернет - залежність як: «психічний розлад, нав’язливе бажання підключитись до Інтернету та хвороблива неспроможність своєчасно відключитись». За даними вчених, кількість людей, що страждають на Інтернет залежність становить 9 – 10% користувачів у світі. В Китаї наприклад у 2008 році, було прирівнено Інтернет - залежність до алкоголізму. Є навіть реабілітаційні центри де виводять з цього стану на пізніх стадіях, шляхом пригнічення потреби надмірного використання.
Існують певні ознаки за якими визначають наявність нездорового стану. Так наприклад, якщо у вас і дня не минає без Інтернету, а обмеження доступу до нього викликає роздратованість, пригніченість, незрозумілу стурбованість – це початок залежності. Якщо ви перевіряєте електрону пошту кожні півтори - дві години, якщо не спроможні витягтись з пошукової системи і готові годинами клікати все нові та нові посилання до повної втоми - це серйозна залежність. Якщо віртуальні знайомства цікавлять більше за реальні, а відвідування порносайтів прийшло на зміну реальним стосункам, якщо ігри, чатівська чи форумна суперечка стала важливішою за їжу, сон чи прогулянку, - це клінічна, важко виліковна залежність. На думку вчених, все це ознаки компульсивно – імпульсивного розладу, який може бути доданий до списку психічних захворювань. Залежний не помічає як швидко плине час за безцільним блуканням по мережі, не шкодує на це будь які гроші та власний зір. В дуже тяжких випадках - втрачає апетит, стає апатичним, кволим, мало цікавиться зовнішнім світом, має єдине бажання – розчинитись в мережі.
Механізми формування Інтернет залежності та її симптоми схожі з симптомами наркотичної залежності (нав’язлива потреба в постійному використанні певної речовини). Але в даному випадку відсутня хімічна складова, залежність носить психологічний характер. Розмаїття інформації, розваги, сервіс, затягують все сильніше. Час, який треба витратити в мережі щоб досягти задоволення – постійно зростає, аналогічно до наркотичної залежності, коли зростає потреба в поступовому збільшенні дози.Проте на відміну від інших видів залежностей, ця - не завдає фізичної шкоди здоров’ю людини, але заважає соціалізації. Людина знаходить можливість соціалізації у віртуальному світі, замість реального. Наслідком є психічні розлади, дезадаптація, порушення професійної діяльності. Залежний менше уваги приділяє навчанню та роботі, а згодом може взагалі забути про них. Реальність зникає, на її місце приходить віртуал. Та часто залежна людина не усвідомлює свого стану. Як кажуть психологи, некритичне ставлення до проблеми власної залежності – типово для залежних.
Заложниками павутиння частіше за все стають підлітки, студенти, соціально невлаштовані, також люди похилого віку чи просто фізично обмежені, позбавлені нормального життя. Проте, незалежно від статі, віку та соціального статусу, на гачок може потрапити хто завгодно. Щоб визначити, чи є у вас проблема залежності, задайте собі питання, скільки часу ви можете провести з виключеним модемом, не відчуваючи гострої потреби його увімкнути. Якщо не більше доби – це вірна ознака наявності проблеми.
Звичка даремно витрачати час в мережі, може легко перерости у хворобливу потребу, якщо присвячувати цьому весь свій вільний час. Згодом потреба буде підсилюватись, а оскільки вільний час – не резиновий, то доведеться витрачати дорогоцінний продуктивний час.
Інтернет – залежність, на якій би стадії вона не була: згубною звичкою, чи хворобою є безумовно нездоровим станом. І як будь яка залежність вона заважає нормальному життю.Причина її появи криється в нас самих, в нашій неспроможності чи небажанні розпоряджатися власним життям та часом. Ми тікаємо в кіберпростір, щоб знайти додаткову свободу, можливості, подолати певні заборони, отримати нові стимули врешті решт. В мережі ми почуваємося більш розкутими, ніж в реальному житті, можемо взагалі жити іншим життям не відчуваючи майже ніяких обмежень. Безпека та анонімність гарантована. Але маючи бажання отримати додаткові переваги, іноді отримуємо купу недоліків, потрапляємо в пастку ще більших обмежень. Тоді треба просто вчасно зупинитись, припинити пливти за течією, як би приємно це не було. Бо зловживання завжди закінчується неприємністю, особливо в тих випадках, коли переростає у психічний розлад.
Ми живемо в епоху швидких змін. Світ трансформується у нас на очах. Те, що вчора неможливо було уявити, завтра втілюється в реальність. Інформація має велике значення. Інтернет став інструментом обробки та передачі різних видів інформації. Неможливо повністю відмовитись від нього через острах потрапити в залежність. Треба мати велику стійкість, щоб не опинитись в полоні віртуального світу. Інакше справдяться страшні прогнози вчених, що бачать Інтернет – залежність чумою XXI сторіччя та пророкують його масштабну епідемію.
Узяте з українського порталу "ХайВей"
http://h.ua/story/222587/