В понедельник, 02.02.2015, погиб в ДТП солист и автор текстов музколлектива Скрябин – Андрей Кузьменко. В новостях показывали, как его любили в школе – это неправда, его били и затравливали, как любую белую ворону. Потому он был по жизни жадноватым и немного жестоким мужиком. Это не отменяет талант и искренность Андрея, смелость в поднятии острых тем. И хоть без Ростислава Домишевского и Сергея Геры группа Скрябин стала уже совсем не та, но все же…
Незадолго до гибели Андрей Кузьменко написал стих следующего содержания. Лично я не с каждым словом стиха согласен, т.к. имею свое мнение о происходящем, да и дети за родителей отвечать не должны, но почитать стих будет не лишне.
Панове президенти є до вас розмова, Бо ми давно не чули від вас правдиве слово, І може я ніколи б не починав її, Та скажу вам відверто – причина у війні, В яку ви цю країну всі разом погрузили, І щоб її не було ви нічого не зробили. Невже за стільки років ви достатньо не нажили, Щоб заробляти гроші копаючи могили?
Панове президенти є до вас питання: Чому ви всі живете як голубці в сметані? Тоді коли всі люди скидаються солдатам Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати. Чому ви не пошлете на війну своїх синів, Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно? Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків. Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?
Чому холоднокровно ви зливаєте країну, І у крові своїй ви власну топите дитину? Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні? Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?! Я хочу побажати вам , панове президенти, Відчути весь наш біль на собі перше, ніж померти, А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла, Яке ви всі разом роками готували нам! © Кузьма.
_________________ Как прекрасны на горах ноги благовестника, возвещающего мир, благовествующего радость, проповедующего спасение... (Исайи 52:7)
|